Виступ

Остроградський і методики викладання у сучасній школі.

М.В.Остроградський був проти формалізму у викладанні предметів, проти механічного заучування, а за виховання навичок логічного мислення, за практику в математиці, тому велику увагу вчителі нашої школи звертають саме на це.

Серед сучасних педагогічних технологій специфічне місце займає технологія створення успіху. Шкільна освіта передбачає створення умов, спрямованних на розкриття і розвиток здібностей школярів, їхню позитивну самореализацию.  Ця спрямованість ґрунтується на повазі та вірі в дитину і відображається в цілях шкільної життєдіяльності, в її змісті, організації і засобах, а також в характері взаємодії членів шкільного колективу. Ситуація успіху дарує атмосферу приязні та взаємодопомоги, впевненості і захищеності. Учитель повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, джерело, яке дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися.   Використання ситуації успіху має сприяти підвищенню робочого тонусу, збільшенню продуктивності навчальної роботи, а також допомогти учням усвідомити себе повноцінною особистістю і, відповідно, забезпечити успіх у навчанні. Основою педагогічної технології «Створення ситуації успіху» є особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання і виховання. Існують типи успіху. До них відносяться: - неочікувана радість-це почуття задоволення від того, що результати діяльності учня перевершили його очікування. З педагогічної точки зору-це результат продуманої, підготовленої діяльності вчителя;   - спільна радість – полягає в тому, щоб учень досяг необхідної для себе реакції колективу. Вона може бути підготовленою вчителем або спонтанною. Спільною радістю вважають тільки ті реакції колективу, які дають можливість дитині відчути себе задоволеним, стимулюють її зусиля. Це, перш за все, має бути емоційний відгук оточуючих на успіх члена свого колективу; - радість пізнання – це радість пізнання нового, хоча вона по своїй суті альтруїстична. Пізнання опирається на самоосвіту й самопізнання.Така радість не може вирости на пустому місці, народитися без серйозних причин. Її головна умова – спілкування. Немає більших цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні,в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані . Створення пізнавального інтересу є предметом турботи вчителя, який формує радість пізнання. Створення ситуації успіху має певний алгоритм.  1.Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).   2.Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.(У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.) 3.Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання.(Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…) 4.Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання.(Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…) 5.Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється.(Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…) 6.Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій.(Ми дуже хочемо розпочати роботу…) 7.Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі.(Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…;  найбільше тобі вдалося…)  Ситуація успіху має штучно створений характер, бо вчитель на деякий час посилює акцент на позитивних досягненнях учнів і не зважає їх недоліки. Створення ситуації успіху – це педагогічна технологія, яка допомагає дитині зрости успішною, відчути радість від подолання труднощів, формує переконання. Що все в житті дається завдяки затраченим зусиллям

  Великий математик  М. В. Остроградський говорив: "Математика не знає інших авторитетів, крім законів  логіки і властивостей самих математичних понять”.

      Немає більших цінних мотивів для навчання, ніж інтелектуальні,в основі яких лежить проблема пізнавати світ, коли важливий не стільки результат, скільки процес пізнання. Радість навчального процесу та радість пізнання тісно пов’язані. 

М.В.Остроградський у свій час добре володів даною педагогічною технологією зокрема: Остроградський відстоював думку про необхідність активізувати розум дитини, розвивати в ньому спостережливість і здібність до самостійного судження. Головну мету освіти він вбачав у тому, щоб пробудити в  учня здатність до самостійного мислення.

Остроградський намагався виховувати у своїх учнів почуття гідності та впевненості у своїх силах. Тому не дивно, що він залишив після себе велику кількість талановитих учнів.

Між вдалим педагогічним досвідом і створенням стрункої послідовної системи творчого навчання учнів – шлях великий. Але від нас, вчителів, значною мірою залежить якість навчального процесу, всебічний розвиток особистості, задоволення потреб молодої людини в глибоких і ґрунтовних знаннях, її життєвий вибір.

Остроградський  сформулював вимоги до змісту освіти, які в наш час займають чинне місце по різноманітних методиках викладання математики, фізики. "Необходимо математику не только преподавать, как науку отвлечённую, но и переходить как можно чаще к разнообразным практическим её приложениям; от сего преподавание оживится, овладеет вниманием воспитанников и во многих из них разовьёт от раннего детства любовь к науке” — говорив   М.В.  Остроградський.

  Ми всі працюємо, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю і задоволенням для кожної дитини. М.В.Остроградський, в свій час сказав  що «Хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому наші учні стануть справжніми людьми.